Недавно на Спрашивай.ру мене запитали чи вірю я в те, що можна закохатися в інтернеті.. Не бачити цю людину.. переписуватись.. і.. оп.. розумієш, що без неї уже неможливо..
Я відповіла з сарказмом, що скоро будемо кодами ДНК обмінюватись і закохуватись))
Але... не зарікайся))
І от я уже другий місяць підряд сама собі перечу своїми діями))
Ми познайомились і я одразу зрозуміла, що він мій.. Той, кого я шукала все життя.
Сьогодні, досі перебуваючи в ейфорії від зустрічі я дякую інтернету за те, що він є))
І я вірю в те, що ми будемо разом ще довго довго)) І бажаю вам зустріти своє кохання.. не важливо де.. в інтернеті, на зупинці, в метро чи на відпочинку лежачи на пляжі))
Тому що кохання це дійсно прекрасно^^